Відповідно до плану роботи школи та програми дослідно – експериментальної діяльності психологічною службою школи впродовж вересня – листопада було вивчено стан психологічної готовності педагогічних працівників до інноваційної (дослідно-експериментальної) роботи. У дослідженні взяли участь 24 респонденти.

З метою вивчення мотиваційно-цільового компонента було використано наступний діагностичний інструментарій: методика діагностики особистості на мотивацію до успіху та до уникнення невдач Т.Елерса, методика діагностики міри готовності до ризику Шуберта, методика самооцінки рівня домагань Шварцландера. У результаті діагностики були отримані такі результати: мотивація досягнення успіху (надто високий – 24,7 %, високий рівень – 49,2%, середній – 26,1%, низький – 0%); мотивація уникнення невдач (надто високий – 45,4%, високий рівень – 28,6%, середній – 26 %, низький – 0%); готовність до ризику (надто обережні – 7,9%, надто ризиковані – 4,3%, обережні – 24,7%, ризиковані – 8,3%, середня ступінь ризику – 54,8%); рівень домагань (нереалістично високий рівень – 0%, високий – 33,3%, помірний – 58, 3%, низький – 8,4%, нереалістично низький – 0%).

За результатами дослідження виявлено, що домінуючими тенденціями в педагогів є високий рівень мотивації досягнення успіху, надто високий рівень мотивації уникнення невдач, середній ступінь готовності до ризику та помірний рівень домагань.

Висока мотивація в досягненні успіху є позитивним явищем, проте занадто висока мотивація досягнення успіху корелює з низьким рівнем готовності до ризику. Надто висока мотивація досягнення успіху не залишає педагогу права на помилку чи невдачу, позбавляє можливості експериментувати чи ризикувати.

Для вивчення ціннісно-смислового компоненту було використано наступні методики: «Ціннісні орієнтації» М.Рокіча (адаптація Д.Леонтьєва); методика граничних смислів Д.Леонтьєва.

У результаті дослідження отримано такі результати: ціннісні орієнтації (термінальні цінності: 1 рангове місце – здоров’я, 2 – щасливе сімейне життя, 3 – цікава робота та ін.; інструментальні: 1 – чесність, 2 – відповідальність, 3 – вихованість та ін.); смислові орієнтації (1 рангове місце – саморозвиток, 2 – досягнення, 3 – процес життя, 4 – рух до Бога, 5 – користь).

Отже, у структурі ціннісних орієнтацій педагогічного колективу домінуючими є цінності особистого життя, спілкування, конформістські та цінності прийняття інших людей. Менш значимими для вчителів є цінності самоствердження та індивідуалістичності . Для педагогів нашої школи властива активна світоглядна позиція, орієнтація на загальнолюдські цінності та моральні орієнтири. Це дозволяє зробити припущення, що рівень розвитку ціннісно-смислової сфери вчителів відповідає вищому рівню розвитку смислової сфери (за класифікацією Б.Братуся).

Миследіяльнісний компонент вивчався за допомогою психодіагностичного тесту інноваційності суб’єкта М.Кіртона. У ході дослідження було виявлено, що серед педагогів: адапторів – 42 %, інноваторів – 21%, слабо виражених адапторів – 8 %, слабо виражених інноваторів – 21%, супервиражених інноваторів – 8%).

У результаті дослідження можна стверджувати, що 50% респондентів є адапторами, а 50 % - інноваторами. Адаптори надають перевагу стабільним і добре структурованим умовам праці. Вони працюють, вдосконалюючи вже існуючі методи і практику. Інноватори - надають перевагу умовам праці, які змінюються, їх підхід складається з переоцінки проблем і умов.

Рефлексивно-прогностичний компонент представлений критерієм «розвиток рефлексивно-прогностичних здібностей» вивчався за допомогою методик: визначення рівня рефлексивності А.Карпова, тест «Здатність до прогнозування» Л.Регуш.

Отримані такі результати: рефлективність (високий рівень – 25 %, середній – 75%, низький – 0%); прогностичність (високий рівень – 17%, середній – 83%, низький – 0%). Отже, домінуючою орієнтацією є середній рівень рефлекторності у вчителів, що свідчить про готовність до самозахисту, самопізнання та самовдосконалення. Більшість опитаних учителів мають середній рівень здатності до прогнозування, що виражається в середніх та високих показниках аналітичності, усвідомлення, гнучкості, перспективності та доказовості.

Таким чином, покомпонентний аналіз психологічної готовності до інноваційної діяльності дає підстави зробити висновки, що у 50 % педагогів навчального закладу домінує високий рівень мотивації до успіху. Вони здатні ризикувати для досягнення бажаного, схильні орієнтуватися на власні сили та наполегливо добиватися поставленої мети. Чверть респондентів мають середній рівень мотивації, які не бояться ризикувати та необмежені у своїх діях. Надто високий рівень мотивації притаманний 25 % педагогів. Такий рівень мотивації може спричинити надмірну самокритичність власних можливостей.

Узагальнюючи висновки отриманих даних, можна стверджувати, що педагогічний колектив школи готовий до участі у дослідно – експериментальній роботі та характеризується високим рівнем розвитку мотиваційно – цільового компоненту психологічної готовності.

За результатами діагностування та з метою підвищення психологічної готовності педагогічного колективу до роботи в умовах експерименту організовано відповідну роботу:

- проведено цикл корекційно - розвивальних занять для вчителів «Формування мотиваційної готовності вчителя до інноваційної діяльності», які за результатами діагностичних досліджень мають завищений рівень мотивації до успіху, високу готовність до ризику, низьку мотивацію до уникнення невдач, низьку самооцінку;

- заплановано засідання круглого столу «Розвиток професійної самосвідомості педагогів» з метою сприяння гармонізації внутрішнього світу педагогів , розширення професійної самосвідомості та збереження психічного здоров’я (ІІ декада грудня);

- просвітницький лекторій для вчителів «Саморегуляція емоційного стану через зовнішні прояви емоцій» з метою формування позитивної самооцінки, корегування негативних особистісних утворень й зниження тривожності (ІІ декада грудня);

- заплановано розвивальне заняття з використанням інноваційних методів «Що перетворює людей на команду» з метою згуртування педагогічного колективу, формування почуття єдності та налаштування на спільну діяльність (ІІІ декада грудня);

індивідуальне та групове консультування педагогів за результатами діагностування для надання висновків та рекомендацій (постійно).

/Files/images/old/1.jpg

/Files/images/old/2.JPG

/Files/images/old/3.JPG

/Files/images/old/4.JPG

/Files/images/old/5.jpg

/Files/images/old/6.jpg

/Files/images/old/7.jpg

/Files/images/old/8.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 374

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.