ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

освіти і науки

Звіт

про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу

дослідно-експериментальної роботи за темою

«Система національно-патріотичного виховання учнів в умовах східного регіону України»

на базі Сватівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №6

Сватівської районної ради Луганської області

(квітень 2015 р. – грудень 2015р.)

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 18.05.2015р. №536 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Сватівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Сватівської районної ради Луганської області» на базі вищезазначеної школи протягом квітня – грудня 2015р. проводився І (організаційно-підготовчий) етап дослідно-експериментальної роботи за темою: «Система національно-патріотичного виховання учнів в умовах східного регіону України».

Згідно з планом та програмою проведення І етапу було реалізовано наступні завдання:

· вивчено та проаналізовано нормативно-правові документи з питань проблеми дослідження; науково-методичну літературу та передовий педагогічний досвід з метою вивчення стану розробленості проблеми національно-патріотичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у теорії та практиці ( квітень – грудень 2015 р.);

· розроблено нормативно-правове забезпечення дослідно-експериментальної роботи (локальні нормативно-правові документи на рівні загальноосвітнього навчального закладу, зокрема, положення про дослідно-експериментальну групу, положення про творчі групи вчителів) (квітень 2015 р.);

· налагоджено співпрацю педагогічного колективу з батьками, соціально-психологічними службами, громадськими організаціями, закладами та установами системи державної підтримки людини (органи правопорядку, заклади охорони здоров’я, заклад культури, соціальні служби) у спрямуванні виховного потенціалу середовища на підвищення національно – патріотичної компетентності та укладено угоди про співпрацю з суб’єктами національно-патріотичного виховного середовища: центральною районною бібліотекою

ім. Т.Полякова, Сватівським районним молодіжним центром «Слобожанська духовна криниця ім. М. Щепенка», комунальним закладом «Сватівський районний народний дім «Сватова-Лучка», Сватівською районною школою мистецтв ім. В. Зінкевича, громадською організацією «Громадська ініціатива інтелігенції Сватівщини», козацьким товариством «Академія козацтва» в Луганській області ( серпень – вересень 2015 р.);

· обґрунтовано та розроблено річний план роботи школи на 2015-2016 навчальний рік з урахуванням завдань І етапу дослідно-експериментальної роботи;

· проведено комплексну діагностику готовності педагогічного колективу щодо здійснення дослідно-експериментальної роботи з мотивацією на позитивний результат ( квітень – вересень 2015 р.);

· здійснено поточне анкетування вчителів, учнів, батьків щодо виявлення ставлення респодентів до проблеми патріотизма;

· створено школу батьків, історичний клуб;

· проведено засідання педагогічної ради, історичного клубу, школи батьків, тренінги, круглі столи, теоретичний семінар за темою з проблеми дослідження;

· сформовано дослідно-експериментальну групу та тимчасові творчі групи вчителів за напрямами дослідно – експериментальної роботи;

· створено сторінку у соціальній мережі «Facebook» https://www.facebook.com/school6svt/?fref=ts ;

· представлено досвід роботи загальноосвітнього навчального закладу з питань національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в умовах українських реалій у методичному посібнику «Родина – мала Батьківщина - Україна» ( Департамент освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації, Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти) [Родина – мала Батьківщина – Україна : сучасний зміст патріотичного виховання / І.І. Цимбал, А.О. Данильєв, О.В. Касьянова, О.В. Савенкова, О.А. Тарасова – Сєвєродонецьк : СПД Рєзніков В.С., 2015. – 216 с.] та на

VІІ Міжнародному форумі «Інноватика в сучасній освіті»

(20 – 22 жовтня 2015 р. м. Київ) ;

· висвітлено сутність експериментального дослідження в статті

О.В. Просіної «Національно-патріотичне виховання учнів в умовах східного регіону України» ["Національно-патріотичне виховання учнів в умовах східного регіону України" // Збірник методичних матеріалів за заг. редакцією Вербицького - Київ:"НЕНЦ"- 2015. - 228 - С.104-107.];

· участь-виступ наукового керівника, к.п.н. Просіної О.В. в роботі дискусійного майданчика "Національно-патріотичне виховання в системі загальної середньої освіти" в рамках форуму українських патріотичних справ "МИ-УКРАЇНЦІ" на тему «Дослідно-експериментальна робота з патріотичного виховання в умовах східного регіону» (15.10.15 р.);

· участь-виступ директора загальноосвітнього навчального закладу Сайко А.М. з питань організації дослідно-ескпериментальної роботи на обласній науково-практичній конференції на тему: «Патріотизм – загальна потреба України й українців» (26 листопада 2015 р. ЛОІППО м. Сєвєродонецьк);

· відбулися творчі зустрічі з науковим керівником за проблемами: «Особливості організації та планування роботи тимчасових творчих груп учителів»; «Проблема патріотичного виховання у науковому осмисленні сучасних вчених».

· введено додаткові курси та факультативи для учнів;

· підведено підсумки І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи.

Важливим джерелом дослідно-експериментальної роботи є теоретичний аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідно-експериментальної роботи, вивчення та аналіз наукових підходів, педагогічного досвіду. Систематично проводилося ознайомлення педагогічного колективу з науковою літературою за темою експерименту з подальшим її обговоренням. Предметом особливої уваги колективу школи стали праці вчених, присвячені різним аспектам теорії національно – патріотичного виховання. На першому етапі дослідно-експериментальної роботи ми керувались працями І. Беха, Г. Біленької, В.Коваля, О.Сухомлинської, Ю.Азарової, О.Вишневського, Б.Кобзаря, Г.Ващенка, М.Стельмаховича та ін. Іх погляди на поняття національно-патріотичного виховання нетотожні. Частина науковців кваліфікує це поняття як визначний принцип вітчизняної педагогіки (Б.Кобзар, В.Оржеховська), як духовно-моральний принцип (Г.Ващенко, Т.Демʼянюк, К.Чорна), як основний принцип національного виховання (О.Вишневський, В.Кіндрат, Ю.Руденко, М.Стельмахович, Б.Ступарик).

У ході нашого дослідження є два ключових поняття : «патріотизм» та «національно-патріотичне виховання». Розкриваючи значення поняття «патріотизм» ми будемо користуватися визначенням академіка І.Д. Беха: «Це - особливе, тобто безумовне і високосмислове почуття-цінність, яке характеризує ставлення особистості до народу, батьківщини, держави та до самої себе».

За професором О.Вишневським, національно-патріотичне виховання визначається, як діяльність, яка випливає з потреб національного життя і процесів державотворення.

У психолого-педагогічній науці виділяють шляхи розвитку почуття етнічної ідентичності як емоційно-психологічної основи патріотизму та реалізації потенціалу особистості учня, що знайшло відображення у працях Г.Балла, І.Беха, І.Булах, Л.Долинської, О.Киричука, І.Кона, Е.Помиткіна, В.Рибалки.

Проблеми патріотизму, національних цінностей та особливості їх формування в учнів розкрито в працях О.Гевко, В.Госького, І.Звєрєвої, В.Коваля, О.Литовченко, А.Москальової, П.Онищука, Р.Петронговського.

Вивчено та проаналізовано педагогічний досвід із проблеми дослідно-експериментальної роботи Чортківської ЗОШ І-ІІІ ст. №7 Тернопільської області, Лебединської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. №7 Сумської області, ЗОШ І-ІІІ ст. №51 м. Харкова, Кременчуцької ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Полтавської області.

Проведений аналіз теоретичних напрацювань учених, досвіду підвищення професійної компетентності вчителів у системі самоосвіти став початком створення банку даних з проблеми дослідження. Педагоги укладають теки-скарбнички, активно використовуючи Інтернет-ресурси.

З метою реалізації даного завдання протягом І (організаційно-підготовчого) етапу здійснювалося визначення, обґрунтування та популяризація проблеми, над упровадженням якої працює педагогічний колектив, шляхом вивчення та аналізу необхідної інформації про сучасні досягнення науки з даної проблеми, передачею педагогічного досвіду з теми дослідно-експериментальної роботи, підведення педагогічних працівників до висновків про необхідність перебудови педагогічної діяльності та необхідність упровадження нових ідей для досягнення позитивного результату щодо проблеми патріотизму, національних цінностей та особливостей їх формування в учнівської молоді різного віку. При цьому визначальними є принципи системності, науковості, інтегрованості, мобільності, реалістичності, комплексності, демократичності.

Відповідно до цього розроблено нормативно-правове забезпечення дослідно-експериментальної роботи, зокрема, локальні нормативно-правові документи на рівні загальноосвітнього навчального закладу; внесено зміни до посадових обов’язків працівників школи (квітень 2015 р.).

Відповідно до плану роботи школи та програми дослідно – експериментальної діяльності психологічною службою школи впродовж квітня - вересня 2015 року було вивчено стан психологічної готовності педагогічних працівників до інноваційної (дослідно-експериментальної) роботи. Дослідження велося О. Я. Мариновською та Н.В. Назарук за розробленою методикою діагностики психологічної готовності педагогічного колективу до дослідно-експериментальної роботи [МариновськаО.Я. Психологічна готовність педагогічного колективу школи до дослідно-експериментальної роботи / Оксана Яківна Мариновська, Наталія Володимирівна Назарук // Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти : наук.-метод. журнал. – 2014. − №3(17). – С.168−174].

У дослідженні взяли участь 24 респонденти.

З метою вивчення мотиваційно-цільового компонента було використано наступний діагностичний інструментарій: методика діагностики особистості на мотивацію до успіху та до уникнення невдач Т.Елерса, методика діагностики міри готовності до ризику Шуберта, методика самооцінки рівня домагань Шварцландера. У результаті діагностики були отримані такі результати: мотивація досягнення успіху (надто високий – 24,7 %, високий рівень – 49,2%, середній – 26,1%, низький – 0%); мотивація уникнення невдач (надто високий – 45,4%, високий рівень – 28,6%, середній – 26 %, низький – 0%); готовність до ризику (надто обережні – 7,9%, надто ризиковані – 4,3%, обережні – 24,7%, ризиковані – 8,3%, середня ступінь ризику – 54,8%); рівень домагань (нереалістично високий рівень – 0%, високий – 33,3%, помірний – 58, 3%, низький – 8,4%, нереалістично низький – 0%).

За результатами дослідження виявлено, що домінуючими тенденціями в педагогів є високий рівень мотивації досягнення успіху, надто високий рівень мотивації уникнення невдач, середній ступінь готовності до ризику та помірний рівень домагань.

Висока мотивація в досягненні успіху є позитивним явищем, проте занадто висока мотивація досягнення успіху корелює з низьким рівнем готовності до ризику. Надто висока мотивація досягнення успіху не залишає педагогу права на помилку чи невдачу, позбавляє можливості експериментувати чи ризикувати.

Для вивчення ціннісно-смислового компоненту було використано наступні методики: «Ціннісні орієнтації» М.Рокіча (адаптація Д.Леонтьєва); методика граничних смислів Д.Леонтьєва.

У результаті дослідження отримано такі результати: ціннісні орієнтації (термінальні цінності: 1 рангове місце – здоров’я, 2 – щасливе сімейне життя, 3 – цікава робота та ін.; інструментальні: 1 – чесність, 2 – відповідальність, 3 –вихованість та ін.); смислові орієнтації (1 рангове місце – саморозвиток, 2 – досягнення, 3 – процес життя, 4 – рух до Бога, 5 – користь).

Отже, у структурі ціннісних орієнтацій педагогічного колективу домінуючими є цінності особистого життя, спілкування, конформістські та цінності прийняття інших людей. Менш значимими для вчителів є цінності самоствердження та індивідуалістичності. Для педагогів нашої школи властива активна світоглядна позиція, орієнтація на загальнолюдські цінності та моральні орієнтири. Це дозволяє зробити припущення, що рівень розвитку ціннісно-смислової сфери вчителів відповідає вищому рівню розвитку смислової сфери (за класифікацією Б.Братуся).

Миследіяльнісний компонент вивчався за допомогою психодіагностичного тесту інноваційності суб’єкта М.Кіртона. У ході дослідження було виявлено, що серед педагогів адапторів – 42 %, інноваторів – 21%, слабо виражених адапторів – 8 %, слабо виражених інноваторів – 21%, супервиражених інноваторів – 8%).

У результаті дослідження можна стверджувати, що 50% респондентів є адапторами, а 50 % - інноваторами. Адаптори надають перевагу стабільним і добре структурованим умовам праці. Вони працюють, вдосконалюючи вже існуючі методи і практику. Інноватори надають перевагу умовам праці, які змінюються, їх підхід складається з переоцінки проблем і умов.

Рефлексивно-прогностичний компонент представлений критерієм «розвиток рефлексивно-прогностичних здібностей» і вивчався за допомогою методик визначення рівня рефлексивності А.Карпова та тесту «Здатність до прогнозування» Л.Регуша.

Отримані такі результати: рефлективність (високий рівень – 25 %, середній – 75%, низький – 0%); прогностичність (високий рівень – 17%, середній – 83%, низький – 0%). Отже, домінуючою орієнтацією є середній рівень рефлекторності у вчителів, що свідчить про готовність до самозахисту, самопізнання та самовдосконалення. Більшість опитаних учителів мають середній рівень здатності до прогнозування, що виражається в середніх та високих показниках аналітичності, усвідомлення, гнучкості, перспективності та доказовості.

Таким чином, покомпонентний аналіз психологічної готовності до інноваційної діяльності дає підстави зробити висновки, що у 50 % педагогів навчального закладу домінує високий рівень мотивації до успіху. Вони здатні ризикувати для досягнення бажаного, схильні орієнтуватися на власні сили та наполегливо добиватися поставленої мети. Чверть респондентів мають середній рівень мотивації, які не бояться ризикувати та необмежені у своїх діях. Надто високий рівень мотивації притаманний 25 % педагогів. Такий рівень мотивації може спричинити надмірну самокритичність власних можливостей.

Узагальнюючи висновки отриманих даних, можна стверджувати, що педагогічний колектив школи готовий до участі в дослідно-експериментальній роботі та характеризується високим рівнем розвитку мотиваційно-цільового компоненту психологічної готовності.

За результатами діагностування та з метою підвищення психологічної готовності педагогічного колективу до роботи в умовах експерименту організовано відповідну роботу:

- проведено цикл корекційно-розвивальних занять для вчителів «Формування мотиваційної готовності вчителя до інноваційної діяльності», які за результатами діагностичних досліджень мають завищений рівень мотивації до успіху, високу готовність до ризику, низьку мотивацію до уникнення невдач, низьку самооцінку;

- просвітницький лекторій для вчителів «Саморегуляція емоційного стану через зовнішні прояви емоцій» з метою формування позитивної самооцінки, корегування негативних особистісних утворень й зниження тривожності;

- індивідуальне та групове консультування педагогів за результатами діагностування для надання висновків та рекомендацій (постійно).

Проведено заходи з проблеми експерименту:

педагогічні ради «Впровадження І етапу дослідно-експериментальної роботи за темою «Система національно-патріотичного виховання в умовах східного регіону України» (протокол від 31.08.15 р., № 7) щодо забезпечення сприятливих організаційно-педагогічних умов реалізації завдань Іетапу експерименту, де слухалися питання «Про Концепцію національно- патріотичного виховання дітей та молоді», «Про затвердження плану роботи дослідно-експериментальної роботи в школі»; «Сучасні інноваційні технології національно-патріотичного виховання» (протокол від 19.10.15 р. № 8); методичну раду (протокол від 29.05.2015р. №4), де було розглянуте питання щодо створення творчих груп учителів за тематичними напрямами; інструктивно-методичні наради адміністрації за участю членів Ради школи, де було обговорено тематику, проблематику дослідження, питання практичної реалізації ідей співробітництва та партнерства, саморегулювання і самоуправління професійно-педагогічною діяльністю вчителів в умовах дослідно-експериментальної роботи.

Організовано самоосвітню роботу педагогів: укладено індивідуальні плани самоосвіти з урахуванням тематики і проблематики дослідження, завдань Іетапу експерименту; проведено методичні консультації з метою підготовки педагогів до участі в дослідно-експериментальній роботі та реалізації завдань експерименту відповідно до професійних запитів і потреб.

Здійснено інформаційно-методичне забезпечення дослідно-експериментальної роботи, що передбачало оновлення структури науково-методичної роботи в школі з урахуванням завдань експерименту, організацію та проведення науково-методичних заходів з проблеми дослідження (квітень– грудень 2015 р.), а саме: співбесіди (індивідуальні, групові) з членами педагогічного колективу про роль та значення інноваційної діяльності як засобу задоволення запитів і потреб учнів, їхніх батьків щодо здобуття якісної освіти; постійно діючий психолого-педагогічний семінар для вчителів за темою «Формування професійних компетентностей педагогічних працівників щодо здійснення національно-патріотичного виховання школярів» (Бєлік Я.А., заступник директора з виховної роботи; Стельмащук С.О., практичний психолог; Малаштан Т.В., соціальний педагог); засідання методичних об’єднань, на яких педагоги обмінювалися кращим педагогічним досвідом щодо впровадження нового змісту, активних форм, методів національно – патріотичного виховання учнів та удосконалення управління цим процесом (керівники методичних об’єднань); взаємовідвідування уроків з наступним проблемно-орієнтованим аналізом (самоаналізом), позакласних заходів, розроблених із використанням технологій проектного, проблемного, інтерактивного навчання та інформаційно-комунікаційних технологій, які сприяють вдосконаленню процесу національно-патріотичного виховання учнів (керівники методичних об’єднань).

Сформовано дослідно-експериментальну групу (керівник творчої групи Літвінчук Н.В.) (травень 2015 р.) та творчі групи вчителів за напрямами

(серпень 2015 р. ): «Військово-патріотичне виховання» (керівник Кукла С.М., учитель предмету «Захист Вітчизни»); «Громадянське виховання» (керівник Дудка М.Г., учитель англійської мови); «Краєзнавчо-туристичне виховання» (керівник Коваленко О.М., учитель історії).

Це сприяло активізації діяльності педагогів, їх залученню до наукового дослідження. Творчі групи працюють над створенням методичних рекомендацій та програм щодо вдосконалення процесу національно-патріотичного виховання учнів в умовах загальноосвітнього закладу.

Продовжують свою діяльність гуртки та клуби національно-патріотичного спрямування: театр народного слова «Проба пера»; театральний колектив «Бенефіс»; колектив народної пісні «Купава»; ансамбль учителів «Водограй»; правовий клуб «Феміда».

Створений учнями школи волонтерський загін «Пошук» займається вивченням життєвого шляху та бойових заслуг ветеранів Другої світової війни та учасників АТО, дослідженням героїчних і трагічних подій Другої світової війни, проведенням благодійних ярмарків, виручені кошти з яких направляються на потреби АТО, виготовленням подарунків, вітань, листівок, організацією зустрічей з солдатами АТО тощо.

Волонтерським загоном підготовлено культурно-патріотичний експрес, учасники якого виступають перед жителями міста , пораненими солдатами з метою пропаганди патріотичних ідей.

Питання національно-патріотичного виховання учнів саме у східних областях України є надважливим завданням сьогодення. Безумовно, фундаментом національно-патріотичного виховання є ґрунтовне знання як історії рідного краю, так і історії України в цілому, глибоке розуміння історичних процесів Сватівщини, Луганщини, України, світу. Тому на базі школи було створено історичний клуб «Terra incognita» (керівник – Вдовін О.А.) (вересень 2015 р.). Цікавою і творчою є діяльність історичного клубу, гаслом якого є слова Тімоті Снайдера: «Історик не володіє істиною, він не обов’язково її знайде, але він її шукає». Проведено два засідання: «Вступне засідання. Затвердження складу, мети, завдань та методів роботи клубу» (жовтень 2015 р.), «Розвінчання міфів радянської історіографії як вагомий чинник консолідації українського суспільства та реалізації завдань національно-патріотичного виховання в умовах східного регіону» (листопад 2015 р.).

Національно-патріотичне виховання неможливе без тісної співпраці всієї шкільної родини: вчителі – батьки – діти. У цьому навчальному році розпочато роботу над проектом «Україна – наш спільний дім» (серпень 2015 р.), який ставить за мету активізувати позитивний виховний вплив батьків на особистість дитини, підвищити рівень психолого-педагогічних знань батьків за проблемою експериментальної роботи. У рамках проекту працює школа батьків (керівник Безгубенко Т.О.) за затвердженим планом, який включає в себе різноманітні напрями співпраці та взаємодії школи і батьків. Проведено два засідання школи батьків: «Роль національно-патріотичного виховання в навчально-виховному процесі» (серпень 2015 р.), «Родина, сім'я – невгасаюче вогнище духовності, клітина української нації» (листопад 2015 р.). Цінним є те, що на кожному з таких батьківських засідань проводяться бесіди з елементами тренінгу, які допомагають батькам в емоційному, моральному і духовному розвитку дитини. Проведення таких занять ставлять собі за мету переконати батьків у тому, що виховання дітей має бути їх життєвим пріоритетом, змусити їх навчитися думати про виховання по-іншому, втримувати рівновагу між працею, відпочинком і виконанням батьківських обов’язків. Педагоги школи переконані в тому, що з батьками потрібно співпрацювати, їм необхідно допомагати, надавати психологічно-педагогічні поради, навчати, спонукати до самовдосконалення заради спільної мети - виховання духовно-моральної, патріотичної, про- соціальної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі.

З метою формування в учнів знань про історію розвитку української культури, звичаїв та традицій українського народу збільшено години варіативної частини на вивчення факультативних курсів:

· з 1-го класу (за бажанням батьків) курс «Християнська етика в українській культурі»;

· у 5-11-х класах - факультатив «Українознавство» (по 1 годині);

· у 8 класах - факультатив «Народознавство»;

· у 9 класі - факультативний курс «Пізнаємо Україну» з англійської мови;

· у 10 класі - факультатив «Національно-патріотичне виховання старшокласників засобами народознавства».

На сайті школи http://www.svatove-school6.edukit.lg.ua та створеній сторінці в соціальній мережі «Facebook» https://www.facebook.com/school6svt уведено структурний компонент «Експериментальна робота», що містить наступні елементи: нормативні документи, експериментальна робота (висвітлюються проведені заходи за темою експерименту, розміщуються статті, презентації, фотоматеріали).

Програму організаційно-підготовчого етапу (квітень2015 р. – грудень 2015 р.) дослідно-експериментальної роботи за темою: «Система національно-патріотичного виховання учнів в умовах східного регіону України» виконано не в повному обсязі у зв’язку з надзвичайною ситуацією в Сватовому, що виникла 29 жовтня 2015 року внаслідок пожежі на складі боєприпасів. Тому заплановану на 26 листопада науково-практичну конференцію на тему: «Національно-патріотичне виховання дитини: новий погляд на стару проблему» перенесено на ІІ етап дослідно-експериментальної роботи.

Для ефективного виконання завдань та програми ІІ (концептуально-діагностичного етапу) дослідно - експериментальної роботи передбачається:

- Розроблення концепції та відповідної системи національно-патріотичного виховання учнів в умовах східного регіону України, що виступає складовою цілісної виховної системи закладу освіти.

- Розроблення програмного та навчально-методичного забезпечення виховної роботи в ЗНЗ з урахуванням регіональних особливостей, а саме: програми курсів за вибором, факультативів, гуртків із реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (змістовий компонент системи), упорядкування інноваційних технологій національно-патріотичного виховання (процесуальний).

- Розкриття специфіки та особливості виховання учнів східного регіону України, зокрема, національно-патріотичного виховання в умовах неоголошеної війни.

- Розроблення та наукове обґрунтування критеріїв, показників, рівнів сформованості ціннісного ставлення учнів до суспільства і держави в умовах східного регіону України та підбір відповідного діагностичного інструментарію.

- Проведення науково-практичної конференції для учнів, батьків та вчителів «Національно-патріотичне виховання: новий погляд на стару проблему».

- Проведення діагностування рівня сформованості ціннісного ставлення учнів до суспільства і держави в умовах східного регіону України.

- Підведення підсумків ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи.

Науковий керівник О.В.Просіна

Директор А.М.Сайко

Координатор Л.М.Павлова

Кiлькiсть переглядiв: 1457

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.