1 Вересня
Початок нового навчального року
Ось і ще одні канікули пролетіли на крилах теплого і ласкавого літа. І знову вересень, і шкільний дзвоник кличе вас до праці. Кожен наступний клас — це новий щабель вашого фізичного, розумового і морального зростання, яке не відбувається само собою, для цього потрібна праця мускулів, розуму, серця.
Свято 1-ого вересня у Сватівській ЗОШ №6 було наповнено дитячими усмішками, різнобарвними квітами і веселою піснею шкільного дзвоника.
У перші хвилини свята пролунала музика та вийшла дівчина в образі України з великим вінком у руках, від якого розліталися стрічки, що тримали дітки - українці.
Злинь же, музико, в небі сильніше!
В добру пору лунай, у святковий цей час.
Хай лунають оплески гучніше!
Свято Знань сьогодні у нас!
Особливо це свято чекали першокласники та одинадцятикласники, адже для першачків – це перша шкільна лінійка, що веде в доросле самостійне життя. У нашій рідній школі №6 першокласників виводили одинадцятикласники разом із класними керівниками Загоруй О.С. та Куклою С.М.
На свято першого дзвоника у Сватівську ЗОШ №6 завітали казкові герої: Дід Мороз, Осінь та Новий Навчальний Рік. Дід Мороз переплутав свято з новорічним й вирішив подарувати нашим першокласникам мішок Буквариків.
Слово для привітання взяли директор школи Сайко А.М. та гості свята, а батьки першокласників підготували присягу для своїх любих синочків та донечок.
Також першачків привітали учні 2-ого та 11-ого класів.
Після цього вся шкільна родина вшанувала пам’ять тих людей, хто звеличив нашу землю, а Чернуха Яна та Барахович Микола (учні 10 класу) поклали квіти до Меморіального комплексу воїнам – визволителям у роки ВВв.
Право дати перший дзвоник у 2013 – 2014 навчальному році здобули учень 1 класу Данилюк Данило та учениця 11 класу Юрченко Ольга.
У цей день чудес для вчителів та учнів звучали побажання творчої наснаги, наполегливості та великого терпіння.
Після свята першого дзвоника був проведений перший урок «Україна – єдина країна»
Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин. Нема життя без України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі.
Коментарi